Національна наукова сільськогосподарська бібліотека НААН України

Головна

Спрощенний режим

Опис

Бази даних

Електронний каталог ННСГБ НААН - результати пошуку

Вид пошуку

Електронний каталог ННСГБ НААН

Повнотекстові книжкові видання

Повнотекстові періодичні видання

Повнотекстові автореферати дис.

Архівні матеріали

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: <.>II=МЕЛІОРВОДГОСП/2022/1<.>

Загальна кількість знайдених документів : 13
Показані документи с 1 по 13

Концептуальні засади управління поливами при зрошенні [Текст] / М. І. Ромащенко, В. О. Богаєнко, А. П. Шатковський // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 5-17. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Зрошення--Водозбереження
Кл.слова (ненормовані):
зрошення, управління поливом, концептуальні принципи, системи підтримки прийняття рішень
Анотація: Викладено концептуальні принципи управління поливом при зрошенні за допомогою систем підтримки прийняття рішень. На основі аналізу та досліджень зарубіжних та вітчизняних авторів доведено, що ефективність контролю поливів значною мірою залежить від методичних підходів, які використовуються для визначення строків та норм поливів у різних системах підтримки прийняття рішень. Показано, що найбільш повно потенціал сортів і гібридів різних видів сільськогосподарських культур на зрошенні може бути реалізований при створенні та здійсненні режимів зрошення, які забезпечують вологозабезпечення кореневої товщі ґрунту у вузькому діапазоні високої вологості (близької до польової води). утримувальна здатність (FWHC) протягом усього вегетаційного періоду. Обґрунтовано, що реалізація таких режимів зрошення можлива лише шляхом застосування систем підтримки прийняття рішень з використанням ГІС-технологій, які об’єднують гідрогеологічні моделі для розрахунку та прогнозування строків і норм поливу, засновані на використанні потенціалу вологості ґрунту як критерію вологозабезпеченості. доступність рослин і даних дистанційного зондування Землі (ERSD). Таке поєднання дає змогу аналізувати та застосовувати дані вимірювань та прогнозування на територіях, не охоплених наземними спостереженнями, та забезпечує високоефективне екологічно безпечне зрошення, що забезпечує високу продуктивність поливної води та екологічну безпеку зрошення. Реалізація цих принципів у практиці зрошення забезпечує урожайність зрошуваних культур на рівні 0,85-0,90 від потенціалу сучасних сортів і гібридів при одночасному зниженні витрати поливної води на одиницю врожаю, а також мінімізації або виключенні втрати поливної води внаслідок інфільтрації, розвитку процесів підтоплення, засолення та вторинного засолення ґрунтів.

Дод.точки доступу:
Ромащенко, М.І.; Богаєнко, В. О.; Шатковський, А.П.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Обґрунтування оптимальних параметрів горизонтального систематичного дренажу в сучасних водогосподарських та кліматичних умовах Півдня України [Текст] / О. А. Бабіцька, О. І. Харламов, Д. П. Савчук // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 18-28. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Кліматичні зміни--Дренажні системи
Кл.слова (ненормовані):
параметри колекторно-дренажної мережі, горизонтальний дренаж, відстань між дренами, рівень ґрунтових вод, підтоплення, зміна клімату
Анотація: Зміна умов природного водопостачання та незадовільний технічний стан систем горизонтального системного водовідведення призвели до неспроможності виконувати ними необхідні функції в повному обсязі. У зв'язку з цим актуалізуються питання визначення оптимальних параметрів колекторно-дренажної мережі (відстаней між дренами, їх питомої довжини, діаметрів). Наукова робота базується на результатах польових досліджень ефективності осушення південного регіону України, який включає Інгулецьку, Каховську, Північно-Рогачицьку, Татарбунарську зрошувальні системи та зону зрошення Північно-Кримського каналу. На основі проведених досліджень розроблено та запропоновано методику визначення оптимальних параметрів систематичного горизонтального дренажу, яка враховує сучасні норми опадів, способи зрошення та норми поливу сільськогосподарських культур. Оптимізація параметрів дренажу полягає у визначенні таких параметрів, за яких капітальні вкладення в будівництво були б мінімальними при забезпеченні рівня ґрунтових вод нижче критичних глибин. За результатами досліджень при розрахунку відстані між дренами складено номограми для визначення основних параметрів систем систематичного горизонтального дренування ідеального та недосконалого типів за різних водних умов. Розрахунки проводили для ґрунтів з коефіцієнтами фільтрації від 0,01 до 30 м/добу. На основі аналізу номограм встановлено, що основними факторами, які впливають на відстань між дренами для систем горизонтального дренажу, є коефіцієнт фільтрації, швидкість дренування та відстань до водонепроникних порід. Номограми дають змогу швидко виконати розрахунки основних параметрів систем системного горизонтального водовідведення з урахуванням сучасних умов водопостачання та уточнити кошторисну вартість будівництва системи.

Дод.точки доступу:
Бабіцька, О. А.; Харламов, О. І.; Савчук, Д.П.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Моніторингові спостереження та формування режимів зрошення при вирощуванні сільськогосподарських культур із використанням системи "Полив Онлайн" [Текст] / Т. В. Матяш, М. І. Ромащенко, В. О. Богаєнко // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 29-39. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сільськогосподарські культури--Зрошення
Кл.слова (ненормовані):
дистанційне зондування Землі, дощування, інформаційна система, оперативне планування зрошення, управління зрошенням.
Анотація: У статті проаналізовано результати впровадження інформаційно-аналітичної системи управління зрошенням «Irigation Online», яка дозволяє оперативно формувати та надавати користувачам інформацію про поточний та прогнозний стан вологості ґрунту. Виконано комплекс ґрунтово-обстежувальних робіт, у тому числі аналіз наявної інформації щодо меліорації ґрунтів та використання зрошуваних земель; візуальне обстеження ґрунту з визначенням точок для детального обстеження ґрунту; відбір проб ґрунту та лабораторні дослідження гранулометричного складу, гідрофізичних властивостей ґрунту та формування вхідних даних для управління зрошенням. Налагоджена система інструментальних моніторингових спостережень за вологозабезпеченістю, поточними метеорологічними параметрами, фактичними строками і нормами поливу дозволяє точніше прогнозувати строки і норми поливу на опорних полях, а також проводити їх щоденну корекцію. Розроблено методику точкового поширення інформації на зрошувальних масивах за даними ДЗЗ. У ході досліджень проаналізовано дані супутникових знімків та відбивну здатність рослин за індексами NDVI та NDWI, а також їх мінливість та просторову неоднорідність за допомогою геоінформаційної системи ArcGIS. Використання даних ДЗЗ розширює можливості системи щодо поширення даних про строки та норми поливу на полях, що знаходяться поза моніторинговими спостереженнями. Наведено результати використання оперативної системи управління зрошенням у виробничих умовах. Досягнуті результати продемонстровано при вирощуванні кукурудзи на зерно та соняшнику. Доведено, що застосовуючи систему «Irigation Online» і підтримуючи вологозабезпеченість в оптимальному діапазоні, можна отримати максимально можливу врожайність культури у виробничих умовах.

Дод.точки доступу:
Матяш, Т. В.; Ромащенко, М.І.; Богаєнко, В. О.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Порівняння розрахункових методів визначення евапотранспірації за краплинного зрошення [Текст] / О. В. Журавльов, А. П. Шатковський, В. В. Васюта // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 40-49. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Краплинне зрошення --в Україні
Кл.слова (ненормовані):
евапотранспірація, методи розрахунку, коефіцієнти врожайності, MAPE, краплинне зрошення.
Анотація: Встановлено точність розрахункових методів визначення евапотранспірації (ЕТ) кукурудзи на зерно за краплинного зрошення в Степу України. Проведено комплексну оцінку методики розрахунку формування оптимального водного режиму ґрунту в різні фази росту рослин кукурудзи. Точність розрахункового значення евапотранспірації визначали за середньою абсолютною процентною похибкою (MAPE). Доведено, що використання методів розрахунку без урахування кліматичних умов Півдня України призводить до значної похибки у визначенні фактичної евапотранспірації. За методом Пенмана-Монтейта MAPE 16,3-26,9% відповідає добрій і задовільній точності обраної розрахункової моделі. За методиками А. М. і С. М. Алпатьєвих, а також Д. А. Стойко МАРЕ підвищилась до 22,2-39,7 % і 20,8-29,1 % відповідно, що засвідчило їхню задовільну точність. Розрахункова методика М.М. Іванова забезпечила КПД 48,7-76,8%; тобто незадовільна точність розрахунку. Адаптовані врожайні коефіцієнти Kc для умов Півдня України підвищили точність розрахунку ЕТ за методом Пенмана-Монтейта в середньому в 2,2 рази, Д.А. та М.М.Іванова в 4,4 рази. Аналіз MAPE з використанням різних розрахункових методів визначення евапотранспірації кукурудзи на зерно за краплинного зрошення показав, що метод Пенмана-Монтейта забезпечує найменшу похибку (MAPE = 9,1%), що відповідає високій точності прогнозу. У вологий рік точність визначення ЕТ знижується всіма методами, що свідчить про підвищення MAPE: за Пенманом-Монтейтом і Д.А. Штойко – до 11,9% і 18,7% відповідно, а точність визначення знижується до категорії «добре». ”. При розрахунках за методиками А.М. і С.М. Алпатієвих та М.М.Іванова МАРЕ підвищилась до 23,3% і 21,5% відповідно, а точність визначення ЕТ була задовільною.

Дод.точки доступу:
Журавльов, О.В.; Шатковський, А.П.; Васюта, В.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Петроченко, В. І.
Систематизація паводків та протипаводкових заходів [Текст] / В. І. Петроченко, О. В. Петроченко // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 50-59. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Гідрологія--Повінь
Кл.слова (ненормовані):
повінь, системний аналіз, концепція захисту, зона ризику затоплення, протипаводкові заходи
Анотація: Розглянуто проблему паводків та концептуальні питання протипаводкового захисту на основі системного аналізу. Загальновідомо, що повені є одними з найнебезпечніших природних явищ, які супроводжують людство з давніх часів. Враховуючи глобальний та багатоаспектний характер проблеми паводків, виникає необхідність застосування системного підходу до її вирішення. Висвітлено основні напрямки, за якими в попередні роки систематично вивчалася та вирішувалася проблема паводків. З’ясовано, що найбільш актуальним є напрям розробки концепції протипаводкового захисту. Для зручності системного дослідження повеней і розробки концепції протипаводкового захисту уточнено термінологічні поняття повінь і затоплення. Обґрунтовано можливість і доцільність використання терміна «повінь» як універсального в системних дослідженнях. Здійснено системну структуризацію протипаводкових заходів, яка базується на розподілі заходів на два види захисту – ситуаційний та попереджувальний. Загальну концепцію протипаводкового захисту пропонується розглядати як таку, що складається з двох альтернативних концепцій: ситуаційного протипаводкового захисту та превентивного протипаводкового захисту. Пропонується вибір альтернативних концепцій за допомогою методу функціонально-вартісного аналізу. Концепція ситуаційного протипаводкового захисту передбачає короткострокове прогнозування паводків та реалізацію ситуаційних протипаводкових заходів під час наближення, проходження та закінчення повені. Концепція превентивного протипаводкового захисту передбачає довгострокове прогнозування паводків та реалізацію одного із профілактичних протипаводкових заходів, серед яких найбільш поширеними та перспективними є гідротехнічні заходи. Проведено систематизацію протипаводкових заходів, яка базується на виділенні двох протилежних за своєю суттю функціональних альтернатив у структурі заходів. За першим функціональним варіантом паводковий потік відводиться від зони затоплення через русло річки. За другою функціональною альтернативою частина паводкового потоку гальмується та затримується перед зоною ризику затоплення. Розроблено схему системи гідротехнічних протипаводкових заходів, на якій після функціональних варіантів наведено багато технологічних варіантів гідротехнічних заходів.

Дод.точки доступу:
Петроченко, О.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Шевченко, А. М.
Типізація Херсонської області за забезпеченістю водними ресурсами для розвитку зрошення та його екологічними наслідками [Текст] / А. М. Шевченко, Р. П. Боженко, С. М. Лютницький // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 60-70. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Водні ресурси --Херсонська обл., Україна
Кл.слова (ненормовані):
водність, еколого-меліоративний стан, зрошення, зрошувані землі, підземні води, поверхневі води, районування, типізація.
Анотація: У статті наведено результати регіональної типізації для Херсонської області за забезпеченістю водою для зрошення з урахуванням можливого екологічного ризику внаслідок збільшення площі зрошення. Проведено групування територій, попередньо розмежованих за водністю, на такі підтипи: низька природна забезпеченість поверхневими та підземними водами; достатня кількість підземних вод, придатних для зрошення; високий рівень забезпеченості транзитним річковим стоком; забезпечено водопостачання різної якості з джерел зрошення. Також здійснено групування територій за зонами екологічного ризику відповідно до еколого-меліоративної кваліфікації з виокремленням зон допустимого екологічного ризику (потенційно умовно нестабільних територій з хорошими еколого-меліоративними умовами), зон підвищеної екологічності або потенційно нестабільних територій з задовільний і загрозливий стан), зони стійкого екологічного ризику (потенційно нестабільні території з незадовільним або дуже незадовільним станом земель), зони розвитку екологічних криз (потенційно дуже нестабільні з дуже незадовільним станом земель). Встановлено, що в межах Херсонської області переважають території з низькою природною водозабезпеченістю місцевого поверхневого стоку в поєднанні із зонами підвищеного екологічного ризику (Каховська зона зрошення) або із зонами стійкого екологічного ризику (Олександрівська зона зрошення, Каланчацька зрошувальна система). ). Додаткове надходження поверхневих вод на зрошення здійснюється магістральними каналами з Каховського водосховища. Подальше збільшення площ зрошення в межах цих типологічних територій, з одного боку, може бути забезпечене наявними ресурсами, з іншого боку, може призвести до погіршення еколого-меліоративного стану зрошуваних земель та погіршення водно-екологічної ситуації, насамперед, підвищення рівня грунтових вод.

Дод.точки доступу:
Боженко, Р. П. ; Лютницький, С. М.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Can endophyte-infected tall fescue minimize the grass tetany risk? [Текст] / H. Rahman, S. Saiga, S. Sabreen // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 71-80. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Агроресурси--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
андисоль, холодна сезонна трава, біологічно модифікована рослина, екотип, Neotyphodium coenophialum
Анотація: Було показано, що нетоксичний Neotyphodium (новий ендофіт) забезпечує такі ж агрономічні показники, як і ендофіт дикого типу, для стримування патогенів без негативного впливу на худобу. Хоча взаємодія трава/новий ендофіт не синтезує алкалоїд перамін, який був пов’язаний з токсичністю для ссавців, зв’язок між дикими (природними) та/або новими ендофітними інфекціями та коефіцієнтом тетанії в кормах не оцінювався. Ризик трав’янистої тетанії оцінювали на овсяниці високої, що зустрічається в природі, зараженій ендофітами, вирощеною в японському андисолі. Три екотипи овсяниці (Festuca arundinacea Schreb.) (Fukaura, Koiwai і Showa), заражені Neotyphodium coenophialum (Morgan-Jones і Gams) Glenn, Bacon і Hanlin (E + ), або неінфіковані (E - ), вирощувалися в умовах низького вмісту фосфору . (P) наявність чорного андизолу та високого рівня доступності червоного андизолу в контрольованому середовищі. Було виміряно концентрацію поживних речовин у біомасі та встановлено коефіцієнт тетанії K/(Ca+Mg) для всіх трьох екотипів овсяниці. Результати показали , що на концентрації K , Ca та Mg , а також K / ( Ca + Mg ) значно впливають ендофіти , ґрунти , екотипи та їх взаємодія . Незалежно від екотипу та ґрунту концентрації K, Ca та Mg були вищими в рослинах, заражених ендофітами, порівняно з контролем. Серед інфікованих ендофітами екотипів Fukaura та Koiwai показали вищі концентрації K, Ca та Mg у червоному Andisol. Навпаки, екотип Showa показав вищі концентрації K, Ca та Mg в рослинах, заражених ендофітами, ніж контроль у чорному Andisol. Незалежно від екотипів і ґрунтів, інфіковані ендофітами рослини показали нижчий K/(Ca+Mg), ніж їхні аналоги , що свідчить про те, що взаємодія трава/ендофіт може забезпечити засіб зниження захворюваності трав’яною тетанією у худоби.

Дод.точки доступу:
Rahman, H.; Saiga, S.; Sabreen, S.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Тараріко, Ю. О.
Низьковуглецева система аграрного виробництва у Лівобережному Лісостепу України [Текст] / Ю. О. Тараріко, Ю. В. Сорока, Г. І. Личук // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 81-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Агроресурси--Загальні питання
Кл.слова (ненормовані):
низьковуглецева система сільськогосподарського виробництва, агроекосистема, агроресурсний потенціал
Анотація: За результатами досліджень встановлено, що для значного зменшення «вуглецевого сліду» отриманої продукції необхідно оптимізувати розподіл виробленої біомаси між продуктами харчування, енергетичною сировиною, ґрунтом та газовими втратами. При накопиченні 10 т/га сухої речовини рослинної біомаси в типовій зональній сівозміні Лівобережного Лісостепу її доцільно трансформувати в 0,8-1,0 т/га м’ясо-молочної продукції, 1,3-1,5 т/га. га олії та цукру, 1,2-1,5 т/га метану та 0,6-0,8 т/га стійкого гумусу. У процесі такого перетворення половина накопиченого в процесі фотосинтезу органічного вуглецю використовується для потреб біологічних компонентів агроекосистеми, а саме рослин, тварин і мікробного ґрунтового ценозу. Виділення частини біомаси для енергетичного забезпечення агротехнологічних процесів супроводжується мінімізацією використання невідновлюваних джерел енергії. Кінцеві продукти, вилучені з агроекосистеми у вигляді жирів, білків і вуглеводів, мають переважно вуглецево-кисневий елементний склад. В результаті формується замкнутий цикл макро- і мікроелементів, що поряд з повним знезаражуванням усіх відходів мінімізує використання агрохімікатів, виробництво яких також супроводжується надходженням в атмосферу великої кількості парникових газів. (ПГ). На прикладі типового сільгосппідприємства Лівобережного Лісостепу розроблено наближену до оптимальної модель ведення сільськогосподарського виробництва, де синхронізована та збалансована робота складових забезпечує не тільки високу економічну ефективність, а й у перспективі дає можливість отримати додаткові прибутки. від скорочення викидів ПГ. Показано, що при реалізації запропонованої системи ведення сільськогосподарського виробництва його рентабельність становитиме близько 3,5 тис. дол./га, з урахуванням величини квот на викиди цей показник збільшиться на 20%. При цьому не враховується можливість підвищення конкурентоспроможності продуктів з коротким вуглецевим слідом, маркування їх як органічних та інші переваги.

Дод.точки доступу:
Сорока, Ю.В.; Личук, Г.І.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

Лавренко, С. О.
Сучасні аспекти інформатизації сільськогосподарського виробництва на основі моделювання та прогнозування продукційного процесу сочевиці за різних умов вологозабезпечення [Текст] / С. О. Лавренко, Н. М. Лавренко, М. В. Максимов, Матяш Т. В., Попов В. М., Войтович І. В., Книш В. В. Строкон Д. Я. // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 89-96. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Сочевиця--Екструдування
Кл.слова (ненормовані):
моделювання, прогнозування, нейронна модель, регресія, лінзи
Анотація: У статті наведено результати застосування сучасних систем моделювання та прогнозування продукційного процесу сочевиці в умовах Південного Степу України. Кореляційно-регресійний аналіз показує високу достовірність і практичну цінність отриманих математичних моделей вирощування сочевиці на зерно залежно від умовного обробітку ґрунту, норми внесення добрив і густоти рослин за різних умов зволоження; що підтверджується кривими на основі експериментальних даних і розрахунків. За отриманими коефіцієнтами регресії та вільними членами складено математичні моделі врожайності зерна сочевиці за різних умов зволоження: без зрошення - Y=1,5896+0,0032×Х 1+0,0007× Х 2-0,2561×Х 3, а при застосуванні зрошення Y=1,0200+0,0051×Х 1+0,0022×Х 2+0,2656×Х 3. Після проведення регресійно-нормованого аналізу досліджуваних факторів з огляду на врожайність сочевиці отримано наступні результати для залежної змінної для різних умов вологозабезпечення, де: у варіанті без зрошення R = 0,7059; R2 = 0,4983; скоригований R2 = 0,4682; F (3,50) = 16,551 p <0,00000 і стандартна помилка оцінки становила 0,1232; у варіанті з поливом R = 0,6131; R2 = 0,3759; скоригований R2 = 0,3385; F (3,50) = 10,04 p <0,00003 і стандартна помилка оцінки становила 0,2591.

Дод.точки доступу:
Лавренко, Н. М.; Максимов, М. В.; Строкон Д. Я., Матяш Т. В., Попов В. М., Войтович І. В., Книш В. В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

10.

Забур’яненість посівів соняшнику і нуту залежно від способів мікрозрошення [Текст] / А. П. Шатковський, Ф. С. Мельничук, М. С. Ретьман // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 97-103. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Соняшник --Бур'яни
Кл.слова (ненормовані):
розвиток бур’янів, методи мікрозрошення, краплинне зрошення, підповерхневе краплинне зрошення, продуктивність сільськогосподарських культур.
Анотація: У статті наведено результати експериментальних досліджень впливу способів мікрозрошення (краплинного зрошення з поверхневим прокладанням зрошувальних трубопроводів (ПН) та ґрунтового краплинного зрошення із закладанням ЗП на глибину 30 см) на видовий та кількісний склад рослин. бур'янів. Еталонною ділянкою слугував варіант із природним вологозабезпеченням (без зрошення). Польові дослідження проводили в період 2020-2021 рр. на землях Брилівського дослідного поля Інституту водних проблем і меліорації НААН (підзона Сухий Степ) у посівах соняшнику та нуту. Моніторинг чисельності та видового складу бур’янів проводили із застосуванням реєстраційної бази за методикою ІЗР НААН протягом ІІІ декади травня та ІІІ декади серпня. За результатами експериментальних досліджень доведено, що способи зрошення (а отже, і умови вологозабезпечення) достовірно впливають на ступінь розвитку бур’янів у посівах соняшнику та нуту. Встановлено, що впровадження підґрунтового краплинного зрошення в середньому за роки досліджень знизило ступінь розвитку бур’янів у посівах соняшнику та нуту у 1,65 та 1,55 разів відповідно порівняно з типовим поверхневим прокладанням трубопроводів краплинного зрошення. . Зрештою, це зменшило пестицидне навантаження на агроекосистему поля за рахунок зменшення кількості обробок посівів гербіцидами в середньому на 33-50 %. На видовий склад бур'янів спосіб зрошення істотно не впливав. Крім того, дослідниками встановлено, що незалежно від способу зрошення розвиток бур’янів у посівах істотно знижував урожайність досліджуваних культур: соняшнику на 18,0-21,2 % і нуту на 27,9-29,7 %. Водночас у незрошуваних умовах більший вплив на врожайність мав ступінь розвитку бур’янів; Так, зниження врожайності в контрольному варіанті без зрошення становило 24,6 % для соняшнику та 30,0 % для нуту.

Дод.точки доступу:
Шатковський, А.П.; Мельничук, Ф.С.; Ретьман, М.С.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

11.

Адаптивна система знезараження мікроводоростей як основа нового технологічного підходу до установок замкненого водопостачання [Текст] / А. П. Левчук, В. І. Максін, О. В. Зоріна // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 104-114. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Гідротехніка --Мікроводорості
Кл.слова (ненормовані):
водокористування, мікроводорості, токсини, очищення води, знезараження води, ультразвук, кавітація, імпульсний електроліз, кисень, водень, аквапоніка, адаптивне джерело живлення, форма струму, адаптація.
Анотація: Сучасні умови промислового рибництва супроводжуються неконтрольованим впливом природних або техногенних факторів, які впливають на якість води, що в свою чергу впливає на якість продукції. Одним із специфічних факторів є негативний вплив мікроводоростей та їх токсинів на показники якості води. Необхідно створити механізми усунення факторів розвитку мікроводоростей і прояву їх токсинів, по можливості – знищення самих токсинів. Промислові ферми повинні мати систему, здатну в превентивному автоматичному режимі усувати негативний вплив мікроводоростей на водне середовище, при цьому така система повинна бути безпечною для навколишнього середовища і людини. Обґрунтування технологічних і конструктивних рішень роботи системи знезараження мікроводоростей з використанням адаптивного підходу до конструкції в цілому, а також окремих блоків і агрегатів на основі імпульсних електрохімічних методів як основних факторів впливу на стан води. Застосування електролітичних методів нейтралізації мікроводоростей дозволяє одночасно реалізувати механізм зміни токсичної дії сечі гідробіонтів при її накопиченні на нетоксичну. Це відбувається шляхом перетворення, окислення та відновлення його водних розчинів, що забезпечує зміну властивостей розчину до оптимальних для живлення рослин. Використання методів електролітичного перетворення – це новий підхід до інноваційної технології замкнутих систем водопостачання (ЗВО) для рибогосподарських або тепличних комплексів, які можуть виконувати одну, дві або більше важливих задач в одному технологічному циклі. Перший – знезараження небезпечних біоагентів, а також знищення та видалення мікроводоростей. Другий — контрольоване перетворення сечі водних організмів у живильний розчин із необхідною іонною формою для використання кореневою системою рослин. Третій — синтез і виробництво важливих компонентів, таких як кисень і водень. Четвертий – збір і подальше використання конденсованої фракції мікроводоростей. Основним контрольним параметром води є світлопроникність – як спрощений, узагальнений показник наявності мікроводоростей у водному середовищі. В системі використовується ефективний процес деструктивної дії на мікроводорості та їх токсини - імпульсний струм навантаження електродів зі зміною його параметрів і форми для підготовки структури води до кращого впливу струму за рахунок кавітаційних блоків, які також деструктивно впливають на мікроводорості та токсини. При зміні світлопроникності та рН робочого розчину також змінюються параметри імпульсного струму навантаження адаптивним джерелом живлення на найбільш ефективні. Запропоноване рішення може бути удосконалено шляхом використання відомих розробок, що використовуються для підвищення ефективності очищення води в адаптивних системах очищення води. Одним із перспективних напрямків є селекція та спрямування мікроводоростей та конденсованої фракції гідробіонтів одночасно на адаптивну біогазову систему (АБС) для отримання якісних органічних добрив та біогазу. Іншим напрямком є створення адаптивних систем контролю параметрів води для систем гідропоніки та аквапоніки. Важливим додатковим фактором нового технологічного підходу є використання електролізера з нерозчинним анодом і кисневою мембраною, яку можна впорскувати у водне середовище з водними організмами, а також водень для використання в якості джерела енергії або тепла.

Дод.точки доступу:
Левчук, А. П.; Максін, В.І.; Зоріна, О.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

12.

Вивчення впливу на довкілля діючих біоінженерних споруд доочищення освітлених вод хвостосховища на прикладі очисних споруд ПРАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" [Текст] / Д. В. Чарний, Є. М. Мацелюк, С. А. Шевчук // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 115-121. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Гідротехніка --Стічні води
Кл.слова (ненормовані):
вода, стічні води, біоінженерна споруда (БІС), фіторемедіація, гідроізоляційний екран
Анотація: Для визначення можливого впливу біоінженерних споруд (БІС) на навколишнє середовище було проведено натурний дослід з уточнення поточних гідродинамічних характеристик БІС та перевірки гідроізоляційних властивостей захисного шару пласта БІС ПАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат». ". Використовувалися методи дистанційного зондування Землі, а також картографування розподілу модельного розчину, що імітує забруднення в зоні BIS під час очищення. Встановлено, що час обробки води на БІС становить близько доби. Таким чином, швидкість проходження очищеної води через БІС (швидкість фільтрації) становить близько 20 м/год, що не дозволяє якісно очищати стічні води. Картування розподілу модельного розчину виявило суттєві зміни його локальних концентрацій, таким чином, зміна об’єму вихідної води, що надходить у БМР, суттєво впливає на поширення забруднень. Встановлено, що швидкість проходження стічних вод за картами BIS значно перевищує оптимальні швидкості для фіторемедіаційних споруд. Тобто спостерігається значне перевантаження одних ділянок поверхонь БІС і недовантаження інших. Також статистично достовірно виявлено значний гідравлічний зв'язок БІС з підземними водами; експериментально підтверджено, що в процесі експлуатації БІС було пошкоджено захисний гідроізоляційний екран, а також відбувається забруднення навколишніх грунтових вод. Результати досліджень показали, що BIS гідравлічно пов'язаний з навколишніми грунтовими водами і служить джерелом вторинного забруднення. Тому виникає необхідність розробки комплексу заходів щодо підвищення ефективності БМР. Одним із перспективних напрямків досліджень є використання водної рослинності та гідробіонтів не лише для фіторемедіації, а й для фітоекстракції та як джерела чистих металів (легуючих добавок).

Дод.точки доступу:
Чарний, Д.В.; Мацелюк, Є.М.; Шевчук, С. А.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

13.

Реконструкція та модернізація міжгосподарських зрошувальних систем - основа підвищення енергоефективності водоподачі на зрошення [Текст] / М. І. Ромащенко, М. В. Яцюк, Р. В. Сайдак // Меліорація і водне господарство : наук. ж-л. - 2022. - N 1. - С. 122-130. - Бібліогр. в кінці ст.
Рубрики: Гідротехніка--Водне господарство
Кл.слова (ненормовані):
зрошення, аудит, технічний стан, енергоефективність, модернізація, реконструкція, інвестиції
Анотація: У статті наведено результати аналізу сучасного стану, проблем та напрямків розвитку зрошення в Україні. Проведено комплексний аналіз технічного стану та наявного потенціалу меліоративної інфраструктури, в тому числі міжгосподарської інженерної інфраструктури зрошувальних мереж Нижньодністровської зрошувальної системи (НЗІС). Встановлено, що обладнання насосних станцій ЛДІС давно зношене та знаходиться в дуже незадовільному технічному стані, втрати води при транспортуванні складають 32-35% від первинного водозабору, інженерна інфраструктура практично випрацювала свій ресурс та тех. стан і параметри не відповідають необхідному рівню. Середня питома витрата енергії на 1 відкачування води на LDIS на 1000 м 3 становить 351 кВт·год, а частка витрат на енерговитрати в собівартості води, що подається на зрошення, становить близько 60%. Експлуатація застарілого обладнання здійснюється в умовах гострого дефіциту бюджетного фінансування, майже відсутні кошти на поточний та капітальний ремонт обладнання та устаткування. Визначено собівартість транспортування води на полив за м 3 та розраховано вартість 1 м 3 води для водокористувачів.

Дод.точки доступу:
Ромащенко, М.І.; Яцюк, М. В.; Сайдак, Р.В.

Є примірники у відділах: всього 1 : ХР (1)
Вільні: ХР (1)

Знайти схожі

P.I.